Мамалига – традиційна молдавська та румунська страва, рід густої каші, що готується з кукурудзяного борошна. Колись ця каша була повсякденною їжею бідняків, як хліб. Тепер же мамалига з бринзою та шкварками – страва, що подається у відомих ресторанах в різних інтерпретаціях.
У каструлю з товстими стінками наливаємо гарячу воду, ставимо на плиту, доводимо до кипіння та додаємо сіль і вершкове масло.
Кукурудзяне борошно просіваємо, сиплемо в нього трішки куркуми для золотавого кольору.
У киплячу воду за допомогою лопатки починаємо поступово вводити борошно невеликими порціями. Не лякайтеся цього – вимішувати мамалигу потрібно впродовж 20-30 хвилин.
«Можна також зварити мамалигу з кукурудзяної крупи дрібного помелу. Таку кашу варити легше, крупу можна засипати в окріп одразу всю, помішуючи вінчиком або лопаткою»
Після того, як каша почала «пихкати», вимішуємо її ще близько 5-10 хвилин і перекладаємо в округлу форму: миску, форму для запікання або силіконову форму.
Накриваємо чистим рушником і ставимо в тепле місце – зварена каша має дійти до потрібної кондиції та схопитися протягом 15-20 хвилин.
Поки мамалига доходить, нарізаємо сало на невеликі шматочки, а шинку – скибочками. На розпеченій сковорідці обсмажуємо сало та шинку до рум'яної скоринки з обох боків.
Бринзу натираємо на великій тертці. Але можливий варіант нарізки на кубики – таке оформлення теж гарно й естетично виглядає!
Знімаємо рушник і дивимося на верхній шар каші. Якщо він застиг, кашу можна перевертати на дерев'яну дошку або блюдо для подачі. Мамалига має легко відокремитися та випасти, тримаючи свою форму.
Нарізаємо мамалигу з кукурудзи за допомогою широкого ножа, змоченого у холодній воді або змащеного олією. Але, в ідеалі, таку молдавську страву розрізають тонкою мотузкою, просоченою олією.
Подаємо мамалигу з бринзою та шкварками.
У Грузії мамалига з кукурудзяного борошна відома як гомі, в Італії – полента, у Сербії – качамак, у Туреччині – мухлама. Головна відмінність полягає у способах подачі – з тушкованим м’ясом, цибулею, часником, пряною зеленню, червоним перцем, соусами або навіть як десерт.
У мамалиги та баноша є різниця. Український гуцульський банош – традиційна святкова страва, каша, яку їдять ложкою, а не нарізають. Варять виключно на вершках або сметані, їдять тільки гарячим і ніколи не подають охолодженим, як мамалигу.
Інгредієнти
Кроки рецепта
У каструлю з товстими стінками наливаємо гарячу воду, ставимо на плиту, доводимо до кипіння та додаємо сіль і вершкове масло.
Кукурудзяне борошно просіваємо, сиплемо в нього трішки куркуми для золотавого кольору.
У киплячу воду за допомогою лопатки починаємо поступово вводити борошно невеликими порціями. Не лякайтеся цього – вимішувати мамалигу потрібно впродовж 20-30 хвилин.
«Можна також зварити мамалигу з кукурудзяної крупи дрібного помелу. Таку кашу варити легше, крупу можна засипати в окріп одразу всю, помішуючи вінчиком або лопаткою»
Після того, як каша почала «пихкати», вимішуємо її ще близько 5-10 хвилин і перекладаємо в округлу форму: миску, форму для запікання або силіконову форму.
Накриваємо чистим рушником і ставимо в тепле місце – зварена каша має дійти до потрібної кондиції та схопитися протягом 15-20 хвилин.
Поки мамалига доходить, нарізаємо сало на невеликі шматочки, а шинку – скибочками. На розпеченій сковорідці обсмажуємо сало та шинку до рум'яної скоринки з обох боків.
Бринзу натираємо на великій тертці. Але можливий варіант нарізки на кубики – таке оформлення теж гарно й естетично виглядає!
Знімаємо рушник і дивимося на верхній шар каші. Якщо він застиг, кашу можна перевертати на дерев'яну дошку або блюдо для подачі. Мамалига має легко відокремитися та випасти, тримаючи свою форму.
Нарізаємо мамалигу з кукурудзи за допомогою широкого ножа, змоченого у холодній воді або змащеного олією. Але, в ідеалі, таку молдавську страву розрізають тонкою мотузкою, просоченою олією.
Подаємо мамалигу з бринзою та шкварками.